За рішенням ЮНЕСКО 21 лютого всі народи Землі відзначають Міжнародний день рідної мови. 
Це свято уже сьогодні крокує по планеті. І кожен громадянин будь-якої країни відчуває свою причетність до свого народу, до своєї мови.
Тож і ми не стали винятком, тому в нашому навчально – виховному заклад «Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №25 – багатопрофільний ліцей «Успіх» 21 лютого 2012 року відбулося загальношкільне свято «Золота колиска рідної мови», присвячене Дню рідної мови.
Протягом святкового дня проводилися як уроки, так і позаурочні заходи, під час яких лунали вірші, пісні, легенди, які зачаровували всіх надзвичайною ніжністю, простотою, а їх виконавці, учні нашої школи, прагнули донести той світ добра, любові, краси, справедливості, яким наповненіці неперевершені витвори, що, дійсно, вселяють у душу кожного віру в магічну силу українського слова.

Аби торкнутися серця кожного, свято умовно поділили на дві частини. Перша – для учнів початкових класів: неможливо передати словами ту атмосферу, яка царила на святі. Діти із задоволенням брали участь у різноманітних конкурсах, із легкістю проходячи випробування: відгадували загадки, складали прислів’я, розв’язували ребуси та кросворди. Протягом свята учні змогли показати вміння користуватися цим безцінним даром людства - мовою.

Друга частина проводилася для школярів 5-11класів. Незабутніми стали виступи наших юних акторів, які так дотепно інсценізували гуморески П.Глазового, тим самим примушуючи нас подивитися зі сторони на себе та замислитися над своїми вчинками, поведінкою, мовленням. Нібито такі прості та кумедні ситуації, розіграні на сцені, а як непримусово та мудро вчать, що часом ніяковієш, пізнаючи себе або своїх знайомих в окремих епізодах дійства.
На завершення учні – старшокласники показали уривок із відомої п’єси
Івана Котляревського «Наталка Полтавка», написаної живою народною мовою. Дзвінко звучить рідне слово з вуст простої дівчини Наталки, зовсім не так, як із вуст «книжного» пана Возного.

Усі, хто брав участь, повнилися переконанням, що мова - це великий скарб, який треба шанувати, берегти й розумно збагачувати.
Хотілось би зазначити, що без знання мови, історії, розуміння й вивчення культури рідного краю, людина втрачає свою національну приналежність, адже минуле, як би банально це не звучало, нерозривно пов’язане із сучасним.
Дуже приємно бачити, що діти після проведення подібних заходів приймають самосвідомі рішення щодо подальшого вибору навчання, обираючи класи, у яких викладання навчальних предметів проводиться українською мовою.
Нехай же вивчення мови стане однією зі сходинок до майбутніх успіхів, до самоствердження!
Методист кафедри
суспільно-гуманітарних дисциплін
Ніколаєнко Н.С.