27 апреля в ДУУ № 14 «Звездочка» прошел отборочный тур городского конкурса среди детей дошкольного возраста «Праздник танца». В конкурсе принимали участие воспитанники ДУУ № 11,14, 32, 102. Каждое дошкольное учреждение подготовило танцевальные номера. Сказочная Фея 
с помощниками – пажами пригласила участников в волшебный мир танца.

В Дошкольном учебном учреждении № 32 «Тополёк» прошли праздничные утренники, приуроченные весеннему празднику – женскому дню. Воспитанники детского сада приготовили подарки своим мамам, бабушкам и подружкам. Дети своими руками смастерили красивые сувениры – цветы, яркие открытки и другие поделки из различного бросового материала.
Каждая возрастная группа встретила праздник Весны песнями , танцами и играми. Малыши приготовили вкусное сладкое печенье прямо на глазах своих мам. Тесто они замесили на «солнечной» муке и утренней росе. Маленькие цыплята с Квочкой – наседкой помогли «солнечному» Зайчику разыскать свою маму.
Детей средней группы порадовали гусары. Они ангажировали барышень в вальсе. Сказочные гости, Волк и Капитошка, научили ребят дорожить дружбой. И детям, и взрослым понравились игры – аттракционы. Мальчики, соревнуясь, дарили девчонкам украшения и различные аксессуары, а девочки вместе со своими мамами учились вязать теплые вещи.

Теплі спогади про дитячі безтурботні роки, про веселі ігри та розваги залишаються у людини на все життя. У дошкільнят ДНЗ № 32 «Топольок» вони будуть пов’язані із святковими дійствами на прогулянках. 15 лютого вихованці дошкільного закладу проводжали Зиму та зустрічали Красну Весну. Це свято у народі здавна називають Стрітенням. 
Існує легенда: веде зиму Дід Мороз - старий, немічний, а вона в подертому кожусі, полатаній хустині, через яку стирчить сиве волосся, за плечима – порожня торба. А на зустріч їм йде Весна. Зима заморозити хоче Весну – то морозцем притрусить, то хурделицею закрутить – завіє, а сама лише марніє. Зима така непривітна і починає сперечатися з Весною. Довго сперечаються, і кожна намагається виправдатися і звинуватити іншу Вважалося , що хто переможе з них, той правитиме далі.

«Тополята» із старшої групи дошкільного навчального закладу № 32 порадували своїх батьків якістю знань з вивчення англійської мови. Вихователь Мураста Р.М. підходить до навчально – виховного процесу творчо, інтерактивно, з наданням цікавої інформації для дітей. Всім відомо що у дітей підвищується інтерес до вивчення іноземної мови, якщо педагог застосовує нестандартні форми роботи. Це значно урізноманітнює і полегшує спілкування малят і робить його природнім. Святкування Нового року з «англійським ухилом» стало поштовхом для фантазії у дітей і педагогів дитячого садка. Вони співали пісню «Jingle bells» з великим задоволенням не помічаючи того, що поповнюють свій лексикон. Наші діти грають в ігри, які складаються з римування або пісеньки. 

Новорічні свята - свята для всіх і для кожного зокрема. Вони майже залишилися не змінними з стародавніх часів. Все призабувається, втрачається, губиться але назавжди в пам`яті дитини залишається новорічна ялинка, щедрувальний засів, маланкування і ще чимало веселощів. У ці зимові дні прийшли у гості до малечі дошкільного навчального закладу № 32 новорічні свята. Вони почалися святкуванням нового року. У кожній віковій групі пройшли святкові ранки. До дітей завітали Дід Мороз і Снігурка, Баба Яга і Лісовичок, Снігова Королева, Ємеля, Дракон та Снігова Баба. Вихованці разом із своїми батьками водили хороводи біля лісної красуні – ялинки, танцювали та співали новорічні пісні.

У народі кажуть: «У грудні що не день, то свято». Так воно і є. Починається грудень місяць святом Катерини ( 7 грудня), святом жіночої долі. Ранком, до сходу сонця, дівчата йшли в садок і зрізали гілочку вишні. Ставили її у пляшку з водою і чекали, поки вона розів`ється. Зацвіте – то добрий знак, то і дівоча доля цвісти буде. Якщо засохне гілочка – погана ознака.
На день Андрія ( 13 грудня) дівчата пекли балабушки і бігали «слухали» про свою долю під вікна. А пізно у вечорі набирали насіння пшениці, виходили за хату і сіяли їх на снігу, щоб вийти заміж. На Андрія молодь збиралась завжди на вечорниці. «Андріївський вечір» починався з кусання калити – великого коржа, який символізує сонце. Всю ніч молодь гуляла. А повернувши до дому, чіпляли за вікном вишитий рушник. Якщо на ранок він був мокрий, то дівчина чекала нареченого.
Свято Варвари (17 грудня) , Миколая (19 грудня), Сави (28 грудня) називається «Миколаївськими святками». Діти завжди чекають свято Миколая тому, що Святий Миколай - покровитель і заступник дітей. У давнину батьки часто зверталися до образу Миколая і нагадували дітям про те, що вони повинні бути чемними. В ніч на свято дітям підкладають подарунки, печуть печиво «миколайчики». Виховані і слухняні діти отримують подарунки, а неслухняним дітям підкладають під подушки різки, щоб вони за думались над своєю поведінкою.