На минулому тижні   вчитель вищої категорії  Пахомова Людмила Володимирівна провела відкритий урок  з позакласного читання у 4 класі за темою «Байки». З перших хвилин уроку усі присутні на уроці гості відчули творчий підхід вчителя до підготовки   і проведення цього уроку.

Розпочався урок з психологічної адаптації дітей , налаштування на позитивне сприймання  результатів своєї праці. Підібрані висловлювання видатних байкарів про роль байок в житті «Здається байка просто бреше, а справді – мудру правду чеше…» активізували пізнавальну діяльність учнів. З інтересом діти складали « Асоціативний кущ»  до слова «байка» , стали учасниками інтерактивної вправи « Мозковий штурм».

Потім  вчителька запросила всіх до «Портретної галереї», у якій провела конкурс «Про кого йдеться мова». За допомогою  підібраного цікавого матеріалу про байкарів , діти впізнавали і називали  гостей , які завітали до «Портретної галереї». Дивлячись виконання домашнього завдання «Ми – актори» (інсценізація байок Л. Глібова) вчителі , які були присутні на уроці побачили  в дітях  акторську  майстерність, художнє слово, кмітливість , самостійність.

Вдало підібрана вчителем форма роботи «Ілюстративний диктант», у якій учні за ілюстраціями називали  байку і її автора  показала гарні знання учнів з вивченої теми , та викликала інтерес у дітей.

Цікавою і результативною була робота в групах «Калейдоскоп байок», яка показала  співпрацю  і повне взаємопорозуміння  між вчителем і учнями , створення атмосфери зацікавленості  кожного учня в роботі класу . Продовжуючи працювати в групах, діти взяли участь в  літературознавчій грі «З’єднай пари», де  поєднували назви байок і приказок, які визначали головну думку твору.

У наступному творчому завданні  кожен з учнів ,слухаючи запис різноманітних звуків природи спочатку опинився на лісовій галявині, побачив там звірів, а потім  мав змогу уявити себе справжнім байкарем , тому , що наділяв тварин  (вовка, лисицю, кота та ворону) людськими рисами характеру.  А  на закінчення уроку була підібрана  гра «Давайте сперечатись», у якій діти за допомогою сигнальних карток («так-ні») виділяли зернинки правди, добра, справедливості із висловів до байок. Наприкінці уроку кожен з учнів висловив свої враження від уроку , а вчителька ознайомила із виставкою  творів на книжковій полиці. А найголовнішим у цьому уроці було те, що Людмилі Володимирівні вдалося запалити в дитячих серцях вогники допитливості, розвити творче мислення, пробудити інтерес до навчання,   зробити його цікавим, розвивальним і не залишити нікого байдужими !

Мирна Ірина Володимирівна 
 вчитель вищої категорії, заступник директора з НВР