Ну щоб, здавалося, слова…

Слова та голос – більш нічого.

А серце б’ється – ожива,

Як їх почує!

Т. Г. Шевченко

Рідна мово… Вона існує, живе, бореться незалежно від того думаємо ми про неї чи ні, турбуємось чи забуваємо, шануємо чи зраджуємо. Мова безсмертна. Адже ніхто не заперечить прадавню біблійну істину: «Спочатку було Слово…»

Рідна мово! Усім світом ти визнана за одну з найзвучніших мов. Тому ти така мелодійна і неповторна, бо увібрала в себе гомін полів, лісів і морів нашої України. Ти переткана й вишита калиною, барвінком і вишневим цвітом. У тобі дзвенить слава запорожців і січових стрільців. Тобою написані невмирущі твори Котляревського, Шевченка, Франка, Карпенка-Карого, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського, Олеся Гончара, Павла Загребельного. Ти живеш у прекрасних віршах свого народу.

Сьомого листопада у рамках тижня української мові в нашому ліцеї відбувся парад читців. Свої уміння декламувати вірші продемонструвало більше десяти учнів п’ятих класів, а саме: Комісов Григорій, Ірисова Марія, Рошко Юлія, Чичканова Валерія, Макущенко Микита, Дребот Олексій, Романова Марія, Тихенький Артем, Окара Владислав, Катуніна Віолетта, Гайворонська Вікторія. Діти довели, що твори українських авторів можуть бути не тільки серйозними і мати глибокий зміст, деякі вірші покликані розважати читачів і викликати посмішки на наших обличчях. Гуморески Павла Глазового «Гаряча філософія», «Чудний школяр», «Найкраща мова» змусили слухачів сміятися і запам’ятаються їм надовго! 

Сподіваймося, наше невеличке свято змогло запалити в серцях всіх присутніх вогник любові та поваги до рідної української мови!